FreeBSD розробляється, як повноцінна операційна система. Ядро, драйвери пристроїв та базові користувацькі утиліти (так звані Userland), на кшталт командного процесору (shell) розробляються в єдиному дереві джерельних текстів. Це одна з головних відмінностей системи від Linux, у котрій робота над розробкою ядра ведеться однією групою програмістів; базові користувацькі утиліти іншою (на приклад, проектом GNU); а усі пакунки збираються іншою групою у так званий дистрибутив.

Процес розробки FreeBSD розпочався у 1993 році на основі джерельного коду 386BSD. Проте, через турботу про законність використання запозиченого у 386BSD коду, і судовому процесу між Novell та Берклі, проект випустив спеціальну версію системи 2.0, де було переписано більшу частину її коду, чимало якого запозичивши у 4.4BSD-Lite.

FreeBSD 3.0 приніс до проекту багато змін: перехід до двійкового формату ELF, з'явилася початкова підтримка SMP систем і 64 розрядної архітектури Alpha. У свій час, гілка 3.х серйозно критикувалася, оскільки багато змін не були очевидно вигідними і мало впливали на роботу, однак, вона була необхідним кроком у розвитку проекту, котрий допоміг гілці 4.х стати дуже успішною.

Спочатку, FreeBSD використовувала в якості свого логотипу демона BSD, однак у 2005 році, був влаштований конкурс на створення нового логотипу. 8 жовтня 2005 змагання завершилися, і переміг у них Anton K. Gural, малюнок котрого став новим логотипом проекту. Однак, демон BSD залишається талісманом проекту FreeBSD.
FreeBSD 5

Останньою версією гілки 5.х була випущена у травня 2006 версія 5.5. Розробники FreeBSD одночасно підтримують (як мінімум) дві гілки системи. — STABLE гілка є головною, нові випуски котрої виходять кожні 4-6 місяців; CURRENT гілка використовується в якості робочої розробниками операційної системи.

FreeBSD 6

Поточна версія FreeBSD гілки 6, 6.3, вийшла 18 січня 2008, ця версія продовжила роботу над SMP та оптимізацією потоків, також проводиться робота над новою функціональністю для 802.11 і запозиченням ідей по покращенню безпеки з TrustedBSD.

FreeBSD 7 та 8

27 лютого 2008 р. вийшла FreeBSD версії 7.0. Ця версія стала гілкою STABLE. Новими особливостями є мережевий протокол SCTP, журналюєма файлова система UFS, експериментальний порт файлової системи ZFS, компілятор GCC версії 4, краща підтримка архітектури ARM, також поліпшення та оптимізація продуктивності. Диспетчер ядра ULE був значно поліпшений і став диспетчером за замовчанням у FreeBSD версії 7.1. Також до версії 7.1 був доданий DTrace.

Наразі гілкою CURRENT є версія 8.0. В 8-й версії ведеться робота над Superpages, DTrace, Xen DomU, віртуалізацією мережевого стеку (VIMAGE) та іншими поліпшеннями.
Сумісність з Linux

FreeBSD забезпечує сумісність з деякими іншими UNIX-подібними операційними системами, зокрема, з Лінукс. Шар сумісності надає можливість працювати з програмним забезпеченням для лінукс, котре розповсюджується лише у двійковому форматі, і не може бути портовано на FreeBSD.

FreeBSD має два можливих варіанти сумісності: для користувачів, та для розробників. Варіант для користувачів має назву, що починається linux_base а для розробників — linux_dist. Обидва варіанти можна встановити із портів, розділ emulators (емулятори).

Ліцензія

Як і споріднені до неї операційні системи, код FreeBSD розповсюджується під різними ліцензіями. Увесь код ядра і весь новостворений код розповсюджується під ліцензією BSD, котра дозволяє будь кому використовувати і розповсюджувати FreeBSD скільки їм заманеться.

Частина коду утиліт розповсюджується за ліцензіями GPL, LGPL, ISC, CDDL та Beerware.

Також деякий код доступний лише у двійковому вигляді, на кшталт шару абстрагування апаратних засобів (HAL) драйверів для бездротових пристроїв Atheros та утиліт для Adaptec AAC RAID (поставляється у виді пакунку).

Відгалуження

* DragonFlyBSD — відгалуження від FreeBSD 4.8. Вона має систему потокової обробки повідомлень, схожу на ту, що застосовується в системах із мікроядром.
* Frenzy — LiveCD-дистрибутив на базі FreeBSD, орієнтований на україномовних та російськомовних системних адміністраторів.
* FreeSBIE — LiveCD-дистрибутив FreeBSD.
* BSDeviant — також LiveCD-дистрибутив FreeBSD.
* PicoBSD — мініатюрна версія FreeBSD, відгалуження від другої вітки, на даний момент не розвивається.
* Darwin — ядро Mac OS X, чимало запозичило у FreeBSD, розробляється фірмою Apple.
* PC-BSD — дистрибутив із графічним інсталятором, орієнтований на настільні системи.
* DesktopBSD — дистрибутив для настільних систем.
* TrueBSD — дистрибутив для настільних систем.

Знані користувачі

FreeBSD використовують в якості платформи на багатьох великих серверах такі компанії, як: