Як кинути пити?

Це питання неминуче постає перед кожною людиною, котра опиняється у пастці алкоголізму. І хтось, раніше чи пізніше, приходить до розуміння, що так далі жити не можна, що з тим щось треба робити. Майже кожен залежний зіткнувся з наслідками свого пиття, відчув їх на собі. Інші бачили те, що трапилось з їх друзями та знайомими. Та на жаль, не всі знають як почати боротись із цим ворогом.

Дуже часто узалежнені особи запитують священика: «Отче як мені кинути пити?»

І в цьому випадку я хочу дати не лише загальні поради на зразок: молись, пости і поїдь в Серпухів до ікони Матері Божої Невичерпної Чаші, але розказати дещо про те яким чином вживання алкоголю впливає на душу людини, про духовну боротьбу з цією недугою, і також, дати кілька корисних порад, перевірених досвідом багатьох людей.
Алкоголізм – це не просто хвороба чи шкідлива звичка. Це – важка духовно-тілесна залежність, одна із восьми людських пристрастей. І корінь цієї хвороби насправді не в людському тілі, позаяк алкогольне похмілля через деякий час проходить, але в душі.

Людина узалежнюється через переживання тих відчуттів, які алкоголь породжує в її душі, і опісля їй вже важко обходитись без них.
Скажімо більше, якщо людина не навчиться боротись з пристрастю алкоголізму тут на землі, то ця пристрасть буде мучити її в вічності, бо там людина вже не зможе отримати від неї задоволення. Тому її слід побороти тут і тепер.

Перші кроки
Алкоголізм – це хронічна важка недуга.

Але навіть запущену хворобу можна вилікувати. І робиться це не за допомогою таблеток та уколів, але особистою внутрішньою працею самого недужого. Але для цього потрібні такі важливі речі:

1) Усвідомлення того, що ви є узалежнені від алкоголю.

Треба визнати те, що ви втратили контроль, і що вже не ви володієте над пристрастю до алкоголю, але вона вами.
Майже всі особи які зловживають алкоголем, до певного часу перебувають в ейфорії, вважаючи, що в будь-який момент можуть перестати пити, і що все під контролем. І що ці страшні історії про спитих, осіб, з втраченою людською подобою, зовсім не про них, вони ніколи не попадуть в рабство чарки.

Та насправді, алкоголь нікого не відпускає просто так, тому що, ставши узалежненою, людина з тяжкими зусиллями звільняється з цих кайданів.

Один відомий художник , який сам страждав цією недугою і поборов її, каже що першим кроком є – визнати своє безсилля, погодитись з тим, що ти втратив контроль над своїм життям.

Також усвідомивши своє безсилля, треба зрозуміти, що з алкоголізмом, як зрештою з будь-якою хворобою, можна дати раду не нашими силами, але насамперед з Божою допомогою. Якщо особа і досягне якогось результату власними зусиллями, то він не буде довготривалим, і невдовзі ця пристрасть може повернутися. Чому? Тому що, ми поклали надію на самих себе, проявили гордість, і зло в котре посміялось над нами.

2) Рішення постійно боротися з пияцтвом.

Перемогти вкоренілу пристрасть зовсім не просто, але з Божою допомогою можливо. Але для цього важливо вірити в успіх задуманого і не озиратись назад.

Важливо розуміти те, що будь-яка пристрасть не лише мучить людину, але приносить їй масу приємних відчуттів, інакше ніхто не попав би у її пастку. І якраз це є великою перепоною на шляху до зцілення. Особі дуже важко відмовитись від оманливого задоволення яке несе гріх алкоголізму. Вона зживається з цим гріхом, з яким на її думку набагато легше жити, аніж навпаки боротись. Більшість алкозалежних добре усвідомлюють те, яку шкоду алкоголь приносить їхньому здоров’ю, але разом із цим не можуть прийняти твердого рішення боротись із ним. Виходить так, що і хочеться кинути пити, але водночас не хочеться чогось втратити. Особа думає: «Ну як же я зможу жити без цього задоволення» і тут біси починають атакувати свідомість такими думками: «Все одно нічого не вдасться, краще навіть не пробуй, а живи так як і жив.» Ось для чого потрібна рішучість – щоб перемогти полон цієї пристрасті, лінивство та інші спокуси.

Багато осіб, які почали жити тверезо, розповідають, що справжнє повноцінне життя у них розпочалось лише після звільнення, а до того вони не жили а просто існували.

3) Заміна задоволення від алкоголю на правдиву радість від життя.

Як алкоголь так і наркотики, є дуже простими засобами швидкого отримання задоволення, чи ейфорії. Вони допомагають ізолюватись від проблем. І допоки людина перебуває під їх дією, то переживає почуття щастя. Те що в житті здобувається важкою працею – задоволення від досягнутого, така особа отримує за одну мить. Варто зауважити, що переважно, особа вдається до алкоголю та наркотиків коли переживає невдачі у подружньому та особистому житті. Люди втрачають сенс свого існування і заповнюють внутрішню пустку цими замінниками правдивого щастя.

Відомий австрійський психіатр В. Франкл говорив, що приблизно 80% алкозалежних та 100% наркозалежних – це особи які не знайшли сенсу в житті чи втратили його, в певний спосіб переживаючи буттєвий вакуум, та беззмістовність існування. І правда, що немає сенсу лікувати алкоголіка, коли він, вийшовши із лікарні, не розумітиме, заради чого більше не питиме. Цей же Франкл розпрацював метод логотерапії, який допомагає особі віднайти та зреалізувати сенс життя.

До речі, Франкл розпрацював цей метод не просто роздумуючи, але керуючись власним життєвим трагічним досвідом. Він пережив жахливі випробування: перейшов війну, концтабори, втратив сім’ю . Та після всього цього, знайшов у собі сили жити далі та ще й допомагати іншим.

Коли в американському центрі лікування наркозалежних у Каліфорнії застосували метод логотерапії (за допомогою якого люди набували сенс життя) то вдалось досягнути 40-ка процентного вилікування. Коли до того, традиційними методами виліковувались лише 11 процентів. Ось чому при наших храмах та монастирях є такий високий процент стійкої та позитивної ремісії осіб, які лікуються від алкоголю та наркоманії. Тому що, узалежненим вказується справжній сенс життя – в Бозі у вірі, в праці на благо Церкви та людей. Вони каються в гріхах (без покаяння неможливо зцілитись) приймають Св. Тайни, спільно моляться.

Люди, переважно вживають алкоголь не від радості, не від доброго життя, але через великі часто внутрішні проблеми: немає миру в душі, складні стосунки з ближніми, проблеми з роботою, депресія. І всі ці проблеми людина намагається вирішити за допомогою випивки, ясна річ не вирішуючи їх але навпаки ускладнюючи, потрапляючи в глухий кут. З цього можна зробити такий висновок, що над проблемами треба працювати, вирішуючи їх. Тому що для віруючої людини немає безвихідних ситуацій.

Якщо людина твердо вирішила не вживати алкоголь і наполегливо працює над тим, щоб здобути справжню радість – у вірі, у молитовному спілкуванні з Богом, у сім’ї, в любові, у спілкуванні з ближніми, у праці на благо інших людей, в улюбленому занятті, у неї розпочинається нове життя, сповнене радощів а також сенсу. Такій людині вже не захочеться повертатись до фальшивого задоволення яке приносив алкоголь.

Святе місце ніколи не буває пустим.

З чого розпочати цей нелегкий шлях визволення? З молитви. Дуже часто люди бояться, коли бачать об’єм роботи яку їм доведеться виконати. Вони не вірять що зможуть протягом цілого життя давати раду з спиртним. Тому не варто будувати якісь генеральні плани – просто налаштуватись на щоденну боротьбу з цим злом. Прожили день без алкоголю і Богу слава. Вставши вранці, будемо всією душею молитись до Творця, можна своїми словами, про ласку визволення від залежності: «Господи, допоможи мені в цей день не пити, допоможи справитись з нав’язливими думками про випивку, укріпи мене немічного». І так проходить день. Зранку другого дня знову молимось і готуємось прожити цей день без алкоголю. Опісля другий, третій, тиждень, і з часом здобуваємо навики у боротьбі цією пристрастю. Найважливіше – не забувати кожного дня молитись, а Господь обов’язково допоможе.

Не потрібно ставити часових рамок на зразок: «Не буду пити три місяці, рік і т.д.» Таким чином людина не бореться, але замикає себе у тимчасову психологічну в’язницю. Чекає, терпить певний термін, а потім знову зривається. Тут важливо зрозуміти, що ми не просто «підшились» на рік чи два, але стали на дорогу справжньої війни з цією пристрастю, і ця боротьба буде продовжуватися протягом цілого життя. Найважчі є перші кроки, а потім буде легше, з’являться навики, відкриється нова якість тверезого життя.
Особа може призвичаїтись до пиття, але також, якщо захоче, може привикнути до нормального тверезого життя. Важливо пам’ятати лише те, що святе місце ніколи не буває пустим. Якщо з душі вигнано біса пияцтва, то душа повинна бути наповнена чимось іншим. Для цього і є необхідне духовне життя: молитва Сповідь і Причастя. Також, почніть регулярно читати акафіст до Богородиці Невичерпної Чаші, перед її іконою.

Один мій знайомий протягом багатьох років сильно зловживав алкоголем. Це були довгі запої з домашніми погромами. Ніхто навіть і не вірив що щось може змінитись. Вкінці кінців, його вигнали з роботи, що й заставило його застановитись над багатьма речами. Він кинув пити, почав ходити до церкви в неділю і будні, сповідатись та причащатись – намагаючись віднайти у цьому новий сенс життя. Почав допомагати людям, знайшов час на спілкування з своїми, вже дорослими, дітьми, займатись вихованням внуків. Почав читати книжки, записуючи свої роздуми. І ось він уже довгий термін взагалі не вживає алкоголь.

Чи можна кодуватись?
Тут я хочу сказати кілька слів про кодування. Дуже часто люди цікавляться у священика наскільки цей спосіб є виправданий з духовної точки зору. В чому полягає сенс кодування? В часі довгого сеансу гіпнозу, пацієнту втовкмачується, що у його мозку сформувався певний код, який миттєво спрацює і приведе до смерті, якщо пацієнт вживе алкоголь. Іноді для підсилення діяльності кодування, в організм пацієнта вводиться певний препарат, який при взаємодії з алкоголем викликає дуже неприємні реакції: блювання, підвищення серцебиття та ін.

Чому кодування не можна в ніякому разі рекомендувати як спосіб лікування? По-перше – кодування це втручання в психіку людини, що може призвести до різних психічних розладів. По-друге кодування це насправді ніяке не лікування. Річ в тому, що особу під страхом смерті, на певний період програмують на неможливість вживання спиртного. Тут людина не сама бореться з алкоголізмом, але віддає свою волю під вплив нарколога.

Є ще одна небезпека кодування, яка полягає в тому, що алкоголік не маючи можливості вдовольнити свою пристрасть, дуже часто міняє її на якусь іншу. Наприклад: чоловік після довгих вмовлянь дружини закодувався, а через деякий час та сама дружина починає невдоволено бурчати: «краще б він вже пив після такого «лікування» тому що увесь час ходить невдоволений, сердитий як пес, зривається на всіх та лихословить. Зовсім немає з ним життя, бо коли пив, то був набагато спокійніший і добріший». Що трапилось?: особа замість бісів пияцтва, завела в душі бісів гніву та відчаю «унинія»

Також, був такий випадок, що особа закодувалась, перестала пити, але замість цього попала в страшний блуд; те що йому раніше давав алкоголь, тепер дає секс. Це стається через те що, у боротьбі з алкоголем не прикладається ніяких зусиль, а свої не заспокоєні бажання особа заспокоює іншими втіхами. Практика показує, що, на жаль після закінчення дії коду, пацієнти починають вживати набагато більше аніж до кодування.

Інколи, в особливо важких випадках, я дозволяю особам, які до мене звертаються, «підшитися» без кодування. Маю на увазі метод так званої ампули. Інколи алкоголік в своїй хворобі доходить до крайньої точки: його організм настільки зношений а воля настільки ослаблена, що у нього не залишається нічого окрім як підшитись. Часом, лише страх смерті або тяжкої хвороби може врозумити хворого. Ясна річ, що це не є вилікування, але певне гальмо, яке дозволяє зробити передишку, а відтак розпочати справжнє лікування. Це можна порівняти з таким випадком коли людина переживає нестерпний біль який треба зняти, щоб можна було продовжити лікування хвороби.

Було у мене кілька знайомих, підшитих алкоголіків, яких я причащав сухими Святими Тайнами. Деякі з них змогли дати раду із залежністю, деякі ні. Повторюю знову: ампули і уколи не лікують. Бо якщо немає внутрішньої боротьби з недугою, особистої праці і твердого рішення кинути пити, після завершення терміну підшивання, особа буде пити як і до того, якщо ще не більше.

Декілька порад на дорозі зцілення.

Самій людині справитись з пияцтвом непросто. Дуже добре коли ми, кинувши пити, звернемось до освіченого спеціаліста, християнина. Також, досить ефективними являються групи осіб, (наприклад АА) які об’єднані спільною бідою: там можна відшукати друзів підтримку та пораду.

1) Викиньте з помешкання всі пляшки з алкоголем, також порожні, щоб не було ніякої згадки про пиятики. Доступність спиртного – перший чинник який провокує пияцтво.

2) Уникайте компаній де п’ють; декілька місяців не ходіть в гості і самі не влаштовуйте забав. Розкажіть рідним і друзям що ви кинули пити.

3) Якщо вас тягнутиме до спиртного, проаналізуйте чому саме і для чого: зняти стрес, сумно на душі, проблеми на роботі та вдома? Запишіть як здолали потяг, як вирішили труднощі без алкоголю. Якщо був зрив – проаналізуйте помилки, подумайте як уникнути ситуацій що провокують пиття.

4) Не сидіть без роботи, але також не перевтомлюйтесь; старайтесь щоб ваш вільний час був чимось наповнений: моліться, читайте, підшукайте щось цікаве.

5) Більше спілкуйтесь з рідними, ідіть на прогулянки, займайтесь фізкультурою та спортом.

6) Займіться самоосвітою в антиалкогольній ділянці, дізнавайтесь про шкідливість алкоголю, і про те як справитись з залежністю.

Узалежнена особа повинна працювати над собою ціле життя, кожну мить бути напоготові. Спеціалісти стверджують, що після шести місяців інтенсивної праці відбувається переміна способу мислення, з’являється стійкий навик боротьби з залежністю.

Наперекір потузі алкоголізму, завжди залишається надія. Якщо людина щиро прагне визволитись від залежності і ревно просить Бога про зцілення, то Господь обов’язково вислухає. Та прикрим є те, що багато хто просто не має відваги зробити це, або не хоче.

Попередньо вже було сказано, що пристрасть при всій своїй прикрості, також містить велику насолоду для узалежненого. І якраз цього залежний втрачати не хоче. Та коли вже доходить до критичної точки, то особа починає задумуватись, або ж Господь посилає важку недугу, чи руйнується сім’я, чи ще щось інше. Але тоді вже може бути пізно.
Особі, яка стала на шлях зцілення, маючи бажання покінчити з алкоголем важливо запам’ятати раз і назавжди наступні речі: навіть якщо вона звільниться від алкоголізму то не перестане бути хворою, і тому їй заборонено навіть доторкатись до вина чи горілки. Те що є дозволено здоровій людині – вживати вино зберігаючи міру, для неї вже не можливо. Недаремне особи які належать до спільнот Анонімних алкоголіків, кинувши пити, далі називають себе алкоголіками.

Від пияцтва неможливо повністю звільнитись не покінчивши з алкоголем. Компроміс тут не можливий. Цей рід духів виганяється тільки постом і молитвою (тобто абсолютною стриманістю від спиртного).



Погода в Червонограді
ТАКСІ м.Червоноград
Нео-Радіо 100,5 FM
м.Червоноград
слухати онлайн плейлист привітання



ПІЦЕРІЯ ?
Всього відповідей: 66
Інтернет провайдер
Всього відповідей: 14

Бари , Кафе
Всього відповідей: 42
Lestat(32), McTraher(30)

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0