ВХІД Енергети, репери, скінхеди... Хто вони і звідки? - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 11
Модератор форуму: 4ervonograd, NeoNix, Vlad-off, nezabudka 
Форум » 4ervonograd.at.ua » Різні теми » Енергети, репери, скінхеди... Хто вони і звідки?
Енергети, репери, скінхеди... Хто вони і звідки?
mgcДата: Середа, 2009 Травень 27, 07:58 | Сообщение # 1
меломан =)
Группа: Администраторы
Сообщений: 62
Репутация: 6
Статус: Offline
Здається, світ перевернувся. Нове покоління замість жити і радіти життю, добровільно перетворює його на пекло. Я не про наркотики чи алкоголь, я маю на увазі сам світогляд молоді, який став головним чинником формування різних молодіжних субкультур.

Кілька місяців тому в Полтавській області шістнадцятирічні юнак і дівчина позбавили себе життя — взявшись за руки, вистрибнули з багатоповерхівки. Згодом, під час слідства, виявилося, що всі троє підлітків були представниками молодіжної субкультури енергетів.

«Енергети» — специфічний молодіжний рух, орієнтований на пошуки цінностей у містичних традиціях. Вони захоплюються філософією, чорною та білою магією. В.Волошина, автор серії книг з психології, вважає, що «у прагненні пізнати себе та світ енергети заходять дуже далеко; в їхньому середовищі трапляються самогубства, і зовсім не під впливом наркотиків чи депресії — підлітки хочуть пірнути в інший світ, вони вірять у нього більше, ніж у світ реальний. Рух споріднений зі способом життя, за якого проблеми вирішуються за допомогою ірреального світу».

Ірраціональність притаманна і світогляду «сатаністів». Сатанізм дійшов до нас (і не тільки до нас) із стародавнього Іраку, ще до виникнення християнства. Вже тоді з’явилася чорна магія, яка розбудила в людях темні сили. Еліфас Льові у своїй праці «Вчення про вищу магію» пише: «Всяка дія підлягає думці, і ця думка вічна. Такі догмати і принципи. Згідно з цими принципами, добро і зло, яке ви бажаєте собі або іншим, у сфері нашого бажання і у сфері вашої дії, настануть неухильно для інших або для вас, якщо ви доведете вашу рішучість діями. Бажання шкодити або примусити любити себе має бути виявлене актами ненависті або любові. Однією з найстрашніших дій вважалося енвольтовання — це намагання згубити інших, використовуючи найжахливіші способи. Чаклуну (або відьмі) вказували на людину як на мішень, приносили її волосся або зуб; слуга лукавого давав проковтнути один з цих предметів живій жабі, називаючи тварину ім’ям обраної жертви; потім вішав цю жабу в пічній трубі, проколював її цвяхами, супроводжуючи ці дії страшними прокляттями; воля чаклуна в екстазі стає такою сильною, що нещасна жертва знемагає від виснажливої хвороби, перед якою наука безсила. Але якщо жертва здогадується про енвольтовання і відвертає її наслідки, то чаклун сам стає жертвою — його вражає власна зброя.

Заповіти сатанізму зібрано в «Синій Книзі». Там містяться вказівки для тих, хто щойно вступив на диявольський шлях, «основні положення» цієї релігії, «молитви», опис сатаністських сект.

Що ж до сучасних Антихристів, то вони, як правило, прикриваються ім’ям Божого Сина. Тільки за останні 25 років в світі з’явилося більш як півсотні нових Христосів, 5 тисяч фанатиків об’єднав навколо себе знахар Жорж Ру з французького містечка Монфаве, який оголосив себе Ісусом в жовтні 1975 року. Ще один «Христос» з’явився в США, він створив секту в неприступній фортеці, яку безуспішно атакували американські спецпідрозділи. Лідер сектантів Джонс погубив себе і все своє братство, не пожалівши навіть малих дітей.

Сучасних українських сатаністів називають «блекстерами» — від назви найжорстокішого напряму в рок-металі — «блека». Виконавці «блека» не співають, а хриплять та кричать. «Блекметал» вбирає в себе традиції язичництва, агресію та протистояння християнству. Сатаністи одягаються, зазвичай, у чорне, їхні груди прикрашає перевернутий хрест або пентаграма.

Захоплення сатанізмом може загрожувати і дитині з цілком нормальної сім’ї. Спочатку її захоплює музика «блекметалу», потім вона починає цікавитися антихристиянською філософією. Тому батькам слід приділяти увагу музичним смакам своєї дитини.

З музикою пов’язані також витоки іншої молодіжної субкультури — «реперів». Крім власне музики –«читання репу», у реперів є своєрідний танець — «брейкданс» та малюнок — графіті. У реперів яскраво-червоні широкі куртки, штани — так звані спущені труби, на багато розмірів більші, ніж потрібно. Це не просто данина моді, це символ, що бере початок з негритянського репу, адже в багатодітних негритянських сім’ях дітям купували одяг на виріст. На відміну від репу чорних американців, сучасний український реп не надто агресивний. Репери менше захоплюються наркотиками та спиртними напоями — це заважає їм танцювати.

Є ще течії, пов’язані з музичними стилями, щоправда, вже менш популярними. Наприклад, панки і металісти.

Панки — це найновіша чисельнна субкультура молоді. Поява панк-стилю — закономірна реакція частини молоді, що опинилася в критичному становищі.

Панк-стиль характеризується низьким загальноосвітнім і культурним рівнем панків, їхнім агресивним самоствердженням. Однак панк-стиль багато в чому є опозицією до традиційних моральних цінностей. Основний зміст панк-стилю — виклик, провокація, «шок-ефекти». Це і незвичні зачіски і забарвлення волосся, демонстративна поведінка. З часом було знайдено і сильніші прийоми — через тему смерті, вампіризм, насильство.

Панк-культура демонструє крайні варіанти розвитку тих норм поведінки, які прийняті в нижчих суспільних шарах, зокрема агресивність.

Видне місце в цій субкультурі займає рок-музика — панк-рок. Він відіграв велику роль у виникненні і поширенні панк-стилю. У піснях панк-року порушуються реальні соціальні проблеми; граматичні норми наближені до розмовних. Слухачі почали спонтанно створювати журнали, що освітлювали світ рок-музики інакше, ніж це робили комерційні видання.

Металісти — молодіжна субкультура, створена музикою в стилі метал. Метал (англ. metal) — екстремальна музична течія, що зародилася в другій половині XX століття, є напрямом рок-музики, одним із стилів важкої гітарної музики. Як один з підвидів рок-музики метал характеризується агресивними ритмами. Ідейна спрямованість пісень і музики може сильно відрізнятися в різних піджанрах металу і у різних груп, але зазвичай вона ідентична рок-музиці (особливо це стосується хард-року). Має величезне число підвидів — від «м’яких» (Doom) до «важких» для сприйняття непідготовленим слухачем (Black, Death, Thrash, Grindcore).

Типова мода серед металістів: довге фарбоване волосся, шкіряна куртка «косуха», пасок з великою кількістю заклепок, джинси або шкіряні штани (у дівчат — шкіряні міні-спідниці), чорні футболки або балахони з логотипом групи, ланцюги на шиї і зап’ясті, короткі чоботи з ланцюгами.

Одне з місць тусовок металістів — вінницький фестиваль TERRORAISER. Він проходить майже щомісяця в міському дворі мистецтв «Зоря». Яскраві представники груп, які грають важку музику: Therion, Manowar, Judas Priest, Iron Maiden, Metallica, Slayer, Blind Guardian, My Dying Bride, Death, Immortal, Nightwish, Арія і багато інших.

Новим явищем для молоді України є «растамани» («растафаріани»). Стиль запозичений від іноземних студентів — африканців та європейців. Бути «растаманом» нині модно... Молоді люди в червоно-жовто-зелених беретах, дредах, наслухавшись «регі» на кшталт Олі Ареф’євої, покурюють траву для пізнання Бога, Істини... Цей рух зародився серед чорношкірого населення Ямайки на початку нашого століття і поширився практично по всьому світу. Біля його витоків стояв Маркус Гарві (1887 — 1940) — відомий активіст руху за повернення негрів на свою історичну батьківщину, пророк і проповідник. Саме він створив першу організацію растафарі — Африканську ортодоксальну церкву, що стала початком цього руху. Нині рух растафарі не має чітко сформульованого кредо, дослідники не можуть визначити, що ж це — політична партія чи релігійна організація. Самі ж растафарі свій рух представляють як «тотальність всього життєвого досвіду», як активну спробу втілити волю Джа (Єгови). Як правило, растамани пропагують ідею рівності всіх людей перед Джа. Проте вважається, що понад усе він благоволить до чорношкірих. Растамани впевнені, що християнські проповідники спотворили суть навчань, висловлених у Біблії. Вони вважають себе нащадками давніх юдеїв, рабство яких, описане в Біблії. Згодом все повторилося — чорношкірі стали рабами в Америці. Отже, треба знову розтрощити владу нового Вавилону, вважають вони.

Існують комуни растаман. Деякі з них нагадують монастирі. Проте найчастіше растамани живуть звичним життям, не поза суспільством. Вони відмовилися від м’яса, алкоголю і є пацифістами. Поширене уявлення, що всі расти курять ганджу (маріхуану), справжні ж расти не вживають її зовсім. Цей рух значною мірою стимулювався популярністю музики реггі, особливо, пісень Боба Марлі (1945—1981).
Растафарі можна легко розпізнати за їхнім зовнішнім виглядом — багато чим вони нагадують хіппі. Часто їхні голови прикрашають різноколірові берети. Традиційні кольори: червоний — символізує кров борців за свободу, чорний — колір шкіри послідовників руху, зелений — надія на звільнення і золотий — колір прапора Ямайки.

«Скінхеди» (англ. «поголені голови») з’явилися в Україні наприкінці 80-х. Вони дотримуються думки, що в їхнії соціальних негараздах винні «різнокольорові» імігранти. Обов’язковий атрибут скінхедів — черевики на кшталт Doc Martens — на товстій підошві з металевим носком та високою шнурівкою. Також скінхеди носять вузькі джинси чи камуфляжні штани, куртки-military на «змійці», чорні широкі шлейки, картаті сорочки. Сама назва походить від звичаю голити голови. Часто скінхеди мають татуювання із символікою кельтів, друїдів, рідше — свастика. Головна ідея скінхедів у гаслі «Влада — білим!»

Перші скінхеди з’явилися в Англії в 1968 році. І не як расова субкультура, направлена і проти офіційної культури, і проти багатьох альтернативних течій. Наприклад, байкерів (тоді їх називали рокерами) скіни вважали «несправжніми», бо ті були грозою доріг тільки по вихідних, а в будні старанно трудилися в офісі. Головні вороги скінхедів — «теди» і «моди» — робітнича молодь, які намагалася хоча б у вихідні франтівським одягом бути схожим на нероб. Скіни били «тедів» і «модів» як зрадників робочого класу. Вони ненавиділи пакистанців не як інородців, а як торгашів. А негри і араби, що трудилися зі скінами на одних фабриках, були для них своїми хлопцями. Перші скінхеди не були бритоголовими у прямому розумінні слова, просто їх короткі стрижки контрастували з модним тоді довгим волоссям. Стиль одягу був не «мілітаристським», а пролетарським: грубошерстні куртки, високі черевики докерів.
Послідовників у перших скінів не було. Коли хлопці подорослішали і обзавелися сім’ями, рух зійшов нанівець. Скінхеди відродилися в кінці 70-х, коли уряд Маргарет Тетчер ліквідував цілі галузі економіки (наприклад, вуглевидобування), що призвело до небаченого зростання безробіття і безладу у так званих депресивних регіонах. Нові скінхеди вже були декласовим середовищем, які виховувалися не на розслабленому реггі, а на агресивному панк-року. Ці молодчики били всіх іммігрантів без винятку. З новими скінами працювали ідеологи неонацистів. Виникли скін-клаби, вперше прозвучало гасло «Збережемо Британію білою».

Скіни першої хвилі лютували, що їхній рух почали пов’язувати з фашистами. Бійки між «старими» і «новими» скінхедами набрали характеру вуличних безладів (особливо в Глазго).

У результаті виникли два рухи: наци-скіни і червоні скіни. Зовні червоні скіни відрізнялися тільки нашивками з портретами Леніна, Мандели, Че Гевари і іноді червоними шнурками в черевиках. Вони набули поширення в Англії, Франції, Польщі, Іспанії. Наци-скіни прижилися у ФРН, Голландії, Скандинавії, Канаді, США, пізніше у Франції, Данії, Бельгії. В Америці існували угруповання скінів-негрів, скінів-мексиканців і... скінів-євреїв. У Німеччині наци-скіни гастарбайтерів (іноземних робітників, здебільшого турків) не тільки били, а й вбивали. Влада, яка більше боялася «червоного терору», дивилася на це крізь пальці. Скінхеди тим часом перетворилися на політичну силу: громили антифашистів, розбиралися з профспілками. Влада усвідомила, з ким має справу, коли в 1987 році в Ліндау скіни напали на християнських віруючих під час свята в соборі Святого Стефана (міська влада відмовилася надати муніципальний зал під з’їзд бритоголових). Втрутився Ватикан, скінів притиснула поліція. Але незабаром впала Берлінська стіна і ряди бритоголових потроїлися за рахунок німців зі Східної Німеччини, де серед молоді панували безробіття і відчай. Отож історія руху скінхедів свідчить, що асоціації з фашизмом — поширена помилка.

В Україні між скінхедами і неофашистами знак рівності не можна ставити. Ідеології скінхедів в Україні наразі немає. Цей феномен нині на стадії формування. Соціальні і психологічні характеристики представників цього руху піддаються легкій ідентифікації. У них — зазвичай це підлітки з малозабезпечених сімей — особливе ставлення до атрибутики в поведінці, одязі — саме на цю основу нашаровані якісь ідеологічні установки. Місце їхньої тусовки — натовп (їх часто плутають з футбольними фанатами, описаними в попередній статті).

Недавно було проведено опитування киян стосовно ставлення до скінхедів. Результати такі: «скінхеди — реальна сила» — 58% усіх опитаних; «скінхеди являють серйозну загрозу громадському порядку» — 63%; «скінхеди не являють серйозної загрози громадському порядку» — 20%; «скінхеди захищають інтереси українців» — 21% опитаних; «скінхеди не захищають інтересів українців» — 64%; «скінхеди роблять те, що мала б робити міліція» — 21%; «правоохоронні органи Києва не звертають уваги на скінхедів і навіть підтримують їх» — 41%.

Як на мене, скінхеди частіше просто шукають привід побитися. І незрідка вбивають або калічать. А це в цивілізованому суспільстві неприпустимо. Агресія не вирішить болючих соціальних і моральних проблем, зокрема зростання кількості ВІЧ-інфікованих, наркоманів та гвалтівників. Всі наші протести — це виступи проти самих себе.

 
Форум » 4ervonograd.at.ua » Різні теми » Енергети, репери, скінхеди... Хто вони і звідки?
Сторінка 1 з 11
Пошук: